Мацібора Наталія Олександрівна, вчитель
біології навчально-виховного комплексу «Гайворонська гімназія –
загальноосвітня школа
I-III ступенів №5»
Мрією кожного
вчителя є учень-особистість, який виходить зі стін школи розуміючи, що
розвиватись потрібно постійно. І культивувати це переконання покликаний
вчитель. Сформувавши активну життєву позицію учня, вчитель не стає пасивним.
Він допомагає всім і у всьому, вчасно покаже і підкаже ,виправить і направить.
Це значно важче, ніж зробити самому, але який отримуємо ефект!
Працюючи з учнями старшої школи, ми просто покликані здобувати навчальний
інтерес, розвивати його, шукати шляхи і форми роботи. А в результаті випадковий
інтерес перетворити в сталий, тимчасове захоплення – в глибоке і
всепоглинаюче.
Одним із результативних шляхів формування стійкого інтересу до творчого
розвитку учнів є використання елементів проблемного навчання, що активізують
пізнавальну діяльність.
Важливою умовою підвищення ефективності навчально-виховного процесу є і
актуалізація пізнавальної розумової діяльності школярів.
Перед кожним
шкільним вчителем, у тому числі і біологом, постає сьогодні завдання не просто
дати школярам знання з предмету, а й сформувати в них логічне мислення, уміння
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки з раніше вивченим матеріалом; навчити
аналізувати, порівнювати, узагальнювати.
Головною ціллю вивчення біології є формування в учнів уявлень про практичне
значення біологічних знань як наукових основ багатьох сучасних галузей
виробництва сільського господарства, медицини.
Однією з ефективних форм роботи на уроках є біологічні задачі. Вони не
тільки активізують навчальну діяльність учнів, а й продовжують інтерес,
розвивають творчі здібності, логічне мислення . Крім того, допомагають виявити
обдаровану дитину з нестандартним мисленням та створити в класі сприятливий
психологічний клімат.
Розв’язання різноманітних типів біологічних задач вимагає від учнів
осмислене засвоєння навчального матеріалу. Передбачає не лише запам’ятовування
фактичних даних і теорій, а й уміння застосовувати їх на практиці.
Рішення задач при вивченні основ біологічних наук у школі було
започатковано в 70-80 роках минулого століття в МДУ імені М. Ломоносова під час
проведення заочних Всесоюзних олімпіад з біології. Біологічні задачі – це
особливий вид задач. Вони є абстрактною моделлю реального біологічного явища, в
якій на основі наявної інформації треба знайти
невідоме, використовуючи для цього знання теорії і основних законів.
Саме біологічні задачі є однією з основ творчого розвитку старшокласників,
тому що забезпечує єдність:
Знання Уміння Навичок
(Особлива форма
засвоєння результатів
пізнання, процесу
відображення дійсності)
|
(Доцільне використання здобутих знань)
|
(Автоматизація дій, що забезпечує швидкість
діяльності
|
Біологічні задачі принципово відрізняються від задач з математики, фізики
тим, що спрямовані на живі об’єкти, кожен з яких неповторний. Для їх рішення
необхідно не просто багато знати про життя живих організмів, а й уміти, за
необхідності, застосувати знання з математики, фізики, хімії, вміти видобувати
логічні ланцюги і робити висновки.
Біологічні задачі виконують
функції:
1.
Освітню
(Сприяє
глибокому засвоєнню основних біологічних понять, теорій, законів, служить
простим зручним та ефективним засобом перевірки і систематизації знань, умінь і
навичок учнів; дає можливість у більш раціональній формі повторювати матеріал,
конкретизувати ,розширювати і поглиблювати знання, активізувати розумову
діяльність учнів)
2.
Виховну
(Сприяє
формуванню в учнів певних поглядів на природу, виховує волю до подолання
труднощів; дозволяє здійснювати екологічне виховання; орієнтує на професії
пов’язані з сільським господарством і медициною, ветеринарією)
3. Розвиваючу
(Сприяє
розширенню кругозору; встановленню міжпредметних та між курсових зв’язків;
сприяє розвитку пізнавального інтересу до предмету біології; розвиває мислення,
здатність аналізувати, узагальнювати; формує в учнів раціональні прийоми
розумових дій; розвиває самостійність в роботі)
Провівши аналіз
існуючих методів і прийомів стимулювання творчої активності учнів, розуміємо,
що найважливішими з них є:
-
Стимулювання
зацікавленості, творчого інтересу;
-
Використання
методу відкриття;
-
Створення
ситуацій з можливістю вибору;
-
Використання
запитань, що стимулюють процеси мислення найвищого рівня.
Всі ці методи найбільш повно і сконцентровано реалізуються при використані
біологічних задач, як різновиду творчих завдань.
Діюча «Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи
Біологія» К., 2010 передбачає практичні роботи з розділу «Молекулярний рівень
організації живої природи» (10 клас), «Спадковість і мінливість
організмів» (11 клас).
-
Розв’язування
типових задач з транскрипції та реплікації. Визначення довжини, маси,
нуклеотидного складу молекули нуклеїнових кислот.
-
Розв’язування
задач і вправ з молекулярної біології.
Вчителі біології відчувають певні труднощі при виконанні цих видів робіт.
Одним зі факторів є обмежена, недостатня кількість часу, що не дозволяє в
певному обсязі використати виховні, розвиваючі, освітні можливості біологічних
задач. Така ситуація призводить до формалізації виконання практичних робіт,
втрати творчої активності учнів, а також не в повній мірі виконання державних
вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Порушується взаємозв’язок
між теоретичними знаннями біологічних явищ, законів і вмінням застосувати їх на
практиці.
Але вихід є. Обмеженість в часі можливо подолати, застосовуючи задачі при
вивчені нового матеріалу, де задачі використовуються як «затравка».
Використання задач «на випереджаюче навчання», під час вивчення нового
матеріалу, допомагає перекидати містки між різними темами (наприклад
«Нуклеїнові кислоти» та «Біосинтез білка» ) і різними курсами шкільної біології (наприклад
«Молекулярна біологія» і «Генетика. Спадковість і мінливість»). Не потрібно
забувати і позакласні форми роботи: консультації, клуби цікавих біологічних
задач, гуртки. Учні виявляють неабияку зацікавленість в таких формах роботи.
Методику
використання біологічних задач можливо поділити на два етапи:
Перший етап:
Вирішуються
задачі залучення дітей до творчого процесу обговорення варіантів відповідей,
формування толерантного відношення до думки опонента, вміння аргументувати
власну думку.
Форми роботи на
цьому етапі:
-
Фронтальна
робота;
-
Вивчення
нового матеріалу;
-
Закріплення
і поглиблення знань.
Методи і прийоми
першого етапу:
-
Мозковий
штурм;
-
Сократівська
бесіда;
-
Обговорення;
-
Стимулювання
питань учнів.
Другий етап:
Формування
вміння учнів самостійно розв’язувати і складати біологічні задачі.
Форми роботи:
-
Гра;
-
Робота
в групах;
-
Індивідуальна
робота.
Методи і
прийоми:
-
Підказка;
-
Авторська
задача.
«Підказка» є методичним прийомом, який допомагає підтримати хід думок учня
у необхідному напрямку.
«Підказкою» є алгоритм рішення біологічних задач. Тим учням, які приймають
участь в олімпіадах з біології, зовнішньому незалежному оцінюванні «підказками»
володіти необхідно, задля кращої організації своєї розумової праці під час
олімпіад та іспитів.
Прийом «авторська задача» формує вміння висловлювати свої думки, ставити
запитання, розвиває вміння творчо осмислювати прочитане, критичне мислення.
На власному досвіді переконалась в тому, що «авторська задача» забезпечує
стан успіху, причому також для учнів, які необов’язково мають глибокі знання з
біології.
Підбиваючи підсумки, потрібно зазначити: біологічні задачі –
різновид творчих завдань, які сприяють формуванню сучасної компетентної
особистості. Завжди спрямовані на активізацію розумової діяльності учнів і
передбачають не репродуктивне відтворення навчального матеріалу, а володіння
ним.
В своїй педагогічній практиці працюю над науково-методичною проблемою:
«Використання елементів проблемного навчання та структурно-логічних схем для
активізації пізнавальної діяльності учнів».
Структурно-логічні схеми почала застосовувати при пояснені нового матеріалу.
Це дозволяло сконцентрувати увагу учнів на основі, «скелеті» тих чи інших
біологічних структур, процесів. Формувати вміння виділяти головне, логічно
пов’язувати між собою структурні елементи теми, що вивчаємо.
Потім схеми використовувались при здійснені контролю навчальних досягнень
учнів. При пояснені нового матеріалу, спільно з учнями під час «сократівської
бесіди» ми формували схеми. А під час контролю навчальних досягнень учні самі,
з окремих розрізнених модулів складають схеми, пояснюючи матеріал, який там
запропоновано. Окремі учні формували «авторські схеми», які були їх особистим
баченням біологічного процесу чи явища. Так поступово формувалось вміння
моделювати ті процеси, які неможливо побачити за межами спеціально обладнаних
лабораторій.
Результати використання структурно-логічних схем в моделюванні біологічних
процесів надихнули на їх використання під час рішення біологічних задач з
молекулярної біології, генетики.
Рішення задач вимагає:
-
знання
теорії, понять;
-
знання
основних законів;
-
вміння
створювати абстрактну модель реального біологічного явища.
А для того, щоб підтримувати хід думок учня в потрібному напрямку потрібна
«підказка» - алгоритм рішення біологічних задач.
Алгоритм містить такі етапи:
-
Аналіз
задачі;
-
Короткий
запис умови;
-
Пошук
способу розв’язування задачі;
-
Процес
розв’язування задач;
-
Заключний
етап;
-
Для
допитливих і біологів за покликанням.
Успіх буде досягнуто, якщо під час проходження етапами алгоритму рішення ми
створимо вірну абстрактну модель реального біологічного явища, а відповідно
з’ясуємо закони за якими це явище відбувається.
Як приклад розглянемо практичну
роботу «Розв’язування задач і вправ з молекулярної біології. Біосинтез білка».
Мета роботи:
-
Формування
навичок рішення задач з молекулярної біології;
-
Розвиток
логічного мислення, пам’яті;
-
Формування
творчого рівня засвоєння біологічних знань.
З обладнання використовуємо дидактичний матеріал:
-
індивідуальні
картки з задачами різного рівня складності;
-
картка
з алгоритмом рішення біологічних задач (роздається кожному учню);
-
набір
модулів структурно-логічних схем «Види нуклеїнових кислот», «Загальна будова
нуклеотиду», «Будова нуклеотидів ДНК», «Будова нуклеотидів РНК», «Пептидний
зв'язок», «Схема процесу біосинтезу білка», «Цифрові константні величини».
В процесі бесіди акцентуємо увагу на темі практичної роботи, в результаті
якої з’ясовуємо, які теоретичні знання стануть нам в нагоді. Поновити в пам’яті
допоможуть структурно-логічні схеми. Викликані до дошки учні з набору модулів
вибирають ті, які на їх думку відповідають конкретно заданій схемі. Потім
презентують кожну:
А) Біосинтез
білка
транскрипція трансляція поліпептидний ланцюг
Презентація
-
Що
таке «транскрипція», (де?як?що необхідно?)
-
Що
таке «трансляція», (де?як?що необхідно?)
-
Поліпептидний
ланцюг, (як утворюється?що необхідно?)
Б) Класифікація
нуклеїнових кислот
ДНК РНК АТФ
Інформаційна транспортна рибосомальна
Презентація
-
Особливості
будови (молекулярної, просторової)
-
Функції
В) Будова
нуклеотида
Азотиста основа вуглевод залишок Н3РО4
Аденін рибоза
Гуанін дезоксирибоза
Урацил
Цитозин
Тимін
Презентація
-
Особливості
будови нуклеотида ДНК
-
Особливості
будови нуклеотида РНК
-
Особливості
будови нуклеотида АТФ
Г) Цифрові
константні величини
100 аом.
345 аом. 0.2 сек. 0.34 нм.
Презентація
-
Пояснити
значення цифрової константи 100аом.
-
Пояснити
значення цифрової константи 345 аом.
-
Пояснити
значення цифрової константи 0.2 сек.
-
Пояснити
значення цифрової константи 0.34 нм.
Д) Основні
закони, принципи, процеси в біосинтезі білка
правило Чаргаффа принцип реплікація
комплементарності триплет
кодон
антикодон
крок
рибосоми
Презентація
-
Суть
правила Чаргаффа
nA = nT
nЦ = nГ
(nA +
nГ) = (nT + nЦ) , де n – кількість нуклеотидів.
А, Т, Ц, Г –
види нуклеотидів ДНК.
-
Суть
принципу компліментарності (відповідність нуклеотидів ДНК, РНК)
А=Т Г≡Ц А=У Г≡Ц
-
Суть
понять і процесів: реплікація, триплет, кодон, антикодон, крок рибосоми
Наступний етап – моделювання біологічного процесу матричного синтезу
білка. З обладнання використовуємо таблицю «Будова клітини» та модулі
структурно-логічних схем «Біосинтез білка», «Види нуклеїнових кислот». Модель
формує учень біля дошки у співпраці з однокласниками. З’ясовуємо:
-
Місце
збереження інформації про структуру білка (ядро);
-
Місце
синтезу білка (рибосоми, гранулярна ендоплазматична сітка);
-
Передача
інформації з ядра до рибосоми (транскрипція, синтез інформаційної РНК);
-
Передача
інформації з інформаційної РНК до послідовності амінокислот в поліпептидному
ланцюзі;
-
Особливості
будови транспортної РНК (кодон, антикодон).
Ну а тепер кульмінація. Вирішуємо: чи є можливість змоделювати процес
біосинтезу білка, використовуючи можливості математики? І безпосередньо
переходимо до текстів задач (вони є у кожного дидактичних картках).
Учням пропонується:
-
ознайомитися
зі змістом задач;
-
згрупувати
задачі за проблемою, яку потрібно вирішити.
В результаті отримуємо шість груп:
·
редуплікація
ДНК
·
визначення
нуклеотидного складу ДНК, РНК
·
визначення
характеристики, якщо є відомості про склад молекули білка
·
процес
транскрипції
·
визначення
структури інформаційної РНК
·
процес
трансляції
Задачі підібрані за різними рівнями складності, що дозволяє диференціювати
їх та здійснити особистісно орієнтований підхід, врахувати рівень навчальних
досягнень з біології кожного учня.
Під час виконання практичної роботи, в класі було розглянуто і виконано по
одній задачі з кожної групи. Інші задачі учні отримують як домашнє завдання і
виконують у відповідності до свого рівня навчальних досягнень.
Роботу в класі завершуємо формулюванням висновків:
·
необхідні
теоретичні знання з теми;
·
бачу
прогалини в знаннях і знаю, що потрібно зробити і як;
·
алгоритм рішення задачі є гарною
підказкою в послідовності дій і страхи перед рішенням проблеми в задачі
зникають або зменшуються, надає впевненості в собі.
Учні свої
висновки зробили, домашнє завдання отримали, питання для самоосвіти з’ясували
кожен свої. А тепер черга вчителя робити висновки.
1.
Робота
з біологічними задачами дозволяє досягти мети:
А)
освітньої – формуємо навички рішення задач з молекулярної біології;
Б)
виховної – виховуємо творчість, цікавість, активність пізнання,
самостійність, індивідуальність;
В)
розвиваючої – розвиваємо пам’ять, логічне мислення, вміння аналізувати,
синтезувати, моделювати, відтворювати.
І
в підсумку: формувати творчий рівень засвоєння біологічних знань.
2.
Використати
методи:
-
Моделювання
-
Тренінгу
-
Аналізу
-
Проблемності
3.
Реалізувати
індивідуальний підхід:
-
Створили
ситуації, що дозволили учням виявити свої здібності, можливості, знання;
-
Створювати
ситуації успіху;
-
Підтримали
вільний вибір засобів і форм самовиявлення;
-
Допомога
вчителя дозована (він направляє).
4.
Актуалізувати
і збагатити суб’єктивний досвід учнів.
-
Актуалізували
чуттєвий досвід (пізнання через переживання );
-
Звертались
до раніше засвоєних знань;
-
Створили
ситуації, що забезпечили самопізнання учнів;
-
Стимулювали
учнів до самостійного вибору і використання різних способів виконання завдання.
5.
Розвивали
активність учнів:
-
Забезпечили
самостійний пошук відповідей;
-
Підтримували
ініціативу ( ініціатива не наказуєма)
-
Забезпечили
можливість задавати питання;
-
Схвалювали
допитливість.
6.
Створили
умови особистої відповідальності за результати навчальної діяльності.
Вчитель має можливості:
1.
Виявити
ціннісне відношення до особистості учня:
-
Зацікавленість
пропозиціями, побажаннями, думками кожного учня;
-
«зчитування»
емоційного стану окремих учнів і реагування;
-
Акцентування
важливості думки і участі кожного в навчальній діяльності;
-
Акцентування
уваги на позитивних особистісних якостях учнів.
2.
Реалізувати
нові педагогічні функції:
-
Вчитель-співрозмовник (емоційна
підтримка)
-
Учитель-дослідник
-
Учитель-психотерапевт (педагогічна
підтримка)
-
Учитель-експерт (консультант,
порадник)
3.
Організувати
партнерську взаємодію:
-
Намагатись
постійно отримувати «зворотній зв’язок»;
-
Заборона
критики думки учня;
-
Звертання
тільки по-імені;
-
Організація
співпраці між учнями;
-
Надає
пріоритет діалогічній формі спілкування.
4.
Створити
сприятливий психологічний клімат:
-
Вчитель
доброзичливий, спокійний
-
Уважний
до учня і його проблеми
-
Не
демонструє свою перевагу над учнями
-
Забезпечує
легкість вступу учня в діалог
-
Стимулює
позитивні емоції
5.
Створити
атмосферу взаємної зацікавленості в роботі один одного, співробітництва між
учнями:
-
Організує
ситуації взаємодопомоги між учнями;
-
Організує
роботу учнів в парах і групах;
-
Підтримує
значимість досягнень (успіху) кожного в рішенні однієї навчальної задачі.
6.
Стати
творцем нових педагогічних ідей, форм і методів роботи
У школі біологія – переважно описова дисципліна. Закріплення і
контроль знань у школах предмета традиційно здійснюється такими способами:
-
Переказ
учнями навчального матеріалу;
-
Лабораторні
роботи;
-
Перевірочні
та контрольні роботи;
Застосування задач, (а особливо творчих, з нечітко заданими умовами,
які мають суперечності, припускає не один розв’язок), використання
структурно-логічних схем допомагає вчителю:
А) закріплювати знання учнів;
Б) демонструвати красу наукової думки;
В) розвивати індивідуальні можливості і творчі здібності;
Г) сприяти формуванню в учнів навичок одержання, обробки і представлення
знань;
Д) сприяти розвитку пізнавального інтересу через радість творчості і
позитивні емоції пізнання;
Є) сприяти формуванню навичок продуктивної колективної роботи;
Ж) привертати увагу до теми, що вивчається.
В програмі «Освіта» підкреслюється, що «головною метою загальноосвітніх
закладів є розвиток і формування соціально-зрілої, працелюбної, творчої
особистості громадянина України».
Переорієнтація української школи на ідеї, цінності і принципи особистісно
орієнтованої педагогіки дає надію на здійснення пророчих слів Софії Русової:
«Нова школі кладе за головну мету – здобути, дати виявитися самостійним
творчим силам дитини. . .»
Немає коментарів:
Дописати коментар