Активізація творчої роботи учнів на уроках математики

Дунаєвська В.В., вчитель математики загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів смт.Завалля

Предмет математики такий серйозний, що корисно не нехтувати нагодою робити його трохи цікавим.

Б. Паскаль

Основне завдання навчання математики — забезпечити міцне оволодіння учнями системою математичних знань та умінь, необхідних у повсякденному житті та трудовій діяльності кожного члену сучасного суспільства, а також для вивчення сучасних дисциплін і продовження освіти. Якісно виконати завдання може лише особистість, яка готова до творчої діяльності. Тому проблема, над якою я працюю з   2011  року пов’язана з активізацією творчої діяльності учнів на уроках математики.

Найкращих результатів досягає той учитель, який добре організував самостійну роботу при вирішенні проблемної ситуації, коли формується і творче мислення, і пізнавальний інтерес. У формуванні творчого мислення математика посідає особливе місце. Цьому сприяє чіткість і логіка схеми міркувань, точність і лаконічність мови, що характерні для процесу навчання, а також є невід’ємними складовими розумової культури учнів.

Розвиток логічного мислення, який здійснюється на уроках математики, впливає на успішне вивчення всіх предметів, у тому числі гуманітарних. А на уяву, асоціативне мислення, внутрішню активність впливає мова, особливо поетична. Краще запам’ятовується і осмислюється те, що викликає емоції, емоційно забарвлено. Тому прагну, щоб уроки математики були завжди емоційно насиченими. Для цього використовую «ліричні відступи», віршовані тексти, що створює образне сприйняття світу. В уяві дітей оживають числа, фігури, вони вміють розмовляти, а проблеми стають зрозумілими і легко вирішуються.

Постійно створюю на уроках ситуації, які б зацікавлювали учнів навчальним матеріалом, зокрема об’єктами, що вивчаються. Так при вивченні теми „Розв’язування рівнянь” в 6 класі швидко записую рівняння на дошці, умисно роблю помилку:

(3х + 7) ∙ 2 – 3 = 17,

6х + 14 – 3 = 17,

6х = 17 – 14 – 3 (зумисна помилка),

6х = 0,

х = 0.

Звичайно, при перевірці відповідь не співпадає. Діти шукають помилку, уважно слідкують за моїми міркуваннями та розв’язанням. Результат – уважність та зацікавленість учнів на уроці.

Підтримці інтересу до предмета сприяє диференціація навчання. Залежно від здібностей учнів створюю групи, а учні самі вирішують, у якій групі можуть працювати: І група – учні, які розв’язують завдання підвищеної складності, задачі творчого характеру; ІІ група – учні, які добре володіють навчальним матеріалом; ІІІ група – учні, які потребують допомоги. У групах проводиться робота під керівництвом консультанта. Учні, які успішно навчаються, працюють самостійно або з учнями, які потребують допомоги.

На кожному уроці пропоную учням виконання вправ в усній формі. Використовую такі види усної лічби: обчислення ланцюжком, сходинки, усні вправи пізнавального характеру, логічні віршовані задачі, математичні загадки, математичні вправи творчого пізнавального змісту.

Я, лічба рівнева,

Чим же я відмінна?

Якщо з відповіддю приклад є,

Напиши свій вираз і розв’язання своє,

Щоб отримати той самий результат,

Різних виразів є цілий ряд:

336 : 2 = 168;                    42 ∙ 4;

168 : 1;                              21 ∙ 8;

672 : 4;                              7 ∙ 24.

Я, сходинка, мерщій змагайся.

Лічи й не помиляйся.

Інакше ти зі сходинки впадеш,

І до вершини не дійдеш.

Я, рахунок-ланцюжок,

Полічи за кроком крок.

Йди до фінішу мерщій

Та перемогти зумій.

Обчислити:

78 – 12

           : 6

             ∙ 4

              + 56

                   : 4.

«Зацікавити розум дитини – ось що є одним з основних положень нашої доктрини, і ми нічим не нехтуємо, щоб прищепити учневі смак, навіть пристрасть до навчання», – писав видатний український математик              М. В. Остроградський.

З цією метою проводжу нетрадиційні уроки: урок-казка, урок-диспут, урок-подорож. Особливо полюбляють учні уроки-подорожі, на яких вони не лише вивчають математику, а й “подорожують” по чудових куточках України , дізнаються багато нового і цікавого про рідний край.

Добре розвинені в учнів навички усної лічби – одна з умов успішного навчання в старших класах. Вважаю, що математику в школі слід вивчати ще й з тією метою, щоб одержані тут знання були достатні для звичайних потреб у житті.

Усні вправи є одним із випробуваних засобів, що сприяють кращому засвоєнню курсу математики середньої школи. Вони розвивають в учнів уважність,

спостережливість, ініціативу, підвищують дисципліну і викликають інтерес до роботи. Дають можливість без великих витрат часу багаторазово «програвати» типові ситуації та прийоми міркувань, проводити роботу з формування логічного мислення та мовної культури учнів.

Усні вправи ефективні, діють на учнів мобілізуюче, своєю простотою захоплюють і слабких учнів. З їх допомогою встановлюється зворотній зв'язок, який дозволяє своєчасно контролювати процес оволодіння учнями конкретними знаннями та вміннями.

Усні вправи, що проводяться на початку уроку, дають можливість учням швидко включитися в роботу. Якщо вправи розв’язуються в середині уроку або наприкінці, то це своєрідна розрядка після інтенсивної роботи.

Використовую як усні вправи, так і напівусні, коли завдання записую на дошці або на картках. Зорове сприйняття не змушує запам’ятовувати дані числа, чим значно полегшує процес обчислення. Але запам’ятовування чисел, над якими виконуються дії, сприяє розвитку пам’яті. Тому неможна недооцінювати усні вправи, в яких числа сприймаються лише на слух. Учні при цьому нічого не записують і ніякими засобами не користуються. Цей вид усної лічби важчий, але вважаю його більш ефективнішим. Застосовую різні способи виконання усних обчислень. Наприклад:

Піднесення до квадрату двоцифрових чисел, які закінчуються п’ятіркою: 15², 25², 35² (цифру десятків множимо на наступну цифру і до знайденого добутку приписуємо 25 (добуток 5 ∙ 5 = 25))

15² = 225  (1 ∙(1 + 1) = 2 приписуємо 25)

25² = 625  (2 ∙(2 + 1) = 6 приписуємо 25)

Множення двох двоцифрових чисел, у яких цифри десятків однакові, а цифри одиниць у сумі дають 10.

57  53 = 3021   (5∙(5 + 1) = 30 приписуємо 7  3 = 21)

61 69 = 4209    (6∙(6 + 1) = 42 приписуємо 1  9 = 09)

Не менш ефективним вважаю використання різноманітних сигнальних карток для проведення усних вправ.

Активізуючи творчу роботу учнів намагаюсь не забувати і про розвиток інтуїції учнів. Це і уміння уважно спостерігати, досліджувати, прогнозувати нове і переосмислювати вивчене. При цьому прагну до формування таких рис характеру учнів, як акуратність, уміння долати труднощі, доводити справу до кінця.

Постійне зацікавлення учнів предметом, можливість працювати творчо на уроках сприяють розвитку творчої діяльності учнів.

Розв’язування задач творчого характеру не всім учням під силу, тому сама створюю такі завдання, які вимагають творчого підходу до розв’язування. Це цікаві задачі з віршованим текстом, задачі за мотивами казок, задачі за малюнком, умови-ілюстрації.

Віршовані задачі

Щоб доїхать до метро,

Чебурашка сів в авто.

По дорозі він зустрів

Автобус і шість машин.

Скільки ж разом їх було,

Що приїхали до метро?       (1.)

На столі зайчата грали,

Кут у стола відпиляли.

Скільки там тепер кутів?

Хто полічити зумів?       (5.)

Треба п’ятірок чотири взяти,

І вираз такий записати,

Щоб дванадцять був результат,

Якщо всі дії виконати підряд.

Чи додати, чи відняти,

Чи дужки застосувати?        ((55 + 5) : 5.)

Розвитку логічного мислення, творчих здібностей учнів сприяють завдання на складання геометричних тіл, виконуючи побудову фігур і предметів навколишнього світу. Наприклад, з яких геометричних фігур складено зайця, кицьку?       

Наступний прояв цікавості – це кмітливість. Вона виражається у проведенні аналізу, порівняння, узагальнення, встановленні зв’язків. Використовую такі завдання:

Половина числа дорівнює третині числа. Яке це число? (Відповідь: 0.)

У сім’ї п’ять синів і у кожного є сестра. Скільки дітей у сім’ї? (Відповідь: 6)

Часто практикую на уроках різноманітні конкурси, ігри, уроки-мандрівки. І це не тільки розвага, а й засіб розвитку мислення, винахідливості. Застосування дидактичних ігор полегшує подолання труднощів у навчанні, сприяє якісному засвоєнню програмного матеріалу, робить процес навчання цікавим і захоплюючим, створює у дітей бадьорий робочий настрій. Гра – це мислення, уміння спілкуватися, тренінг пам’яті, що сприяє розвитку творчих здібностей; це творчість і водночас праця. Головне при використанні дидактичних ігор – це досягнення мети успішного оволодіння цікавою, складною, багатогранною наукою – математикою.

На етапі актуалізації знань використовую задачі за мотивами казок. Так перед учнями постає проблема: Скільки зайчат врятував дідусь Мазай? Чи втече від капітана Врунгеля кенгуру? Із задоволенням шукають помилки Незнайка. Залучаю до складання математичних казок також і дітей.

Слухаючи задачі, складені вчителем, учні і самі хочуть випробувати себе в  цьому жанрі, ось тут і проявляється творчість.

Учні 7-8 класів із задоволенням розв’язують завдання пізнавально-творчого характеру, беручи участь у конкурсі-грі «Кенгуру», і отримують сертифікати переможців конкурсу. Так, в 2008 році 27 моїх учнів були учасниками гри-конкурсу «Кенгуру», із них 11 учнів отримали сертифікати із відмінним результатом, 11 учнів – сертифікати з добрим результатом, 5 учнів – сертифікати «Учасник конкурсу».

В 2009 році 20 моїх учнів брали участь в конкурсі «Кенгуру», із них 10 учнів отримали сертифікати із відмінним результатом, 6 учнів – сертифікати з добрим результатом, 4 учнів – сертифікати «Учасник конкурсу».

Кожного року мої учні активні учасники І, ІІ турів олімпіад з математики.

Так, в 2007 – 2008 н.р. Скринніков Євген (учень 7-А класу) зайняв І місце в районній олімпіаді з математики та захищав честь району на обласній олімпіаді,  2008 – 2009 н.р. Скринніков Євген (учень 8-А класу) зайняв ІІ місце в районній олімпіаді з математики,  2009 – 2010 н.р. Ковальська Орина (учениця 7-Б класу) зайняла ІІІ місце в районній олімпіаді з математики,  2010-2011 н. р. переможці районної олімпіади Кашапов Василь(учень 6-Б класу) та Храмалюк Вікторія (учениця 8-А класу), 2011-2012 н. р. Кашапов Василь (учень 7-Б класу) – переможець ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади з математики.

Працюючи над проблемою «Активізація творчої роботи учнів на уроках математики» я переконалась, що ефективний урок математики тоді, коли  пізнавальний діалог між учителем і учнем, при якому колективна робота всього класу вдало поєднується з активною самостійною діяльністю кожного учня.

На уроках розвиваю мислення і творчі здібності учнів, виховую особистість, залучаючи учнів до обміну думками, аналізу помилкових тверджень, аргументації одержаних висновків. Адже саме свідома участь у навчальній діяльності викликає у дітей почуття задоволення, впевненість, відкриває простір для творчої ініціативи.