Іщук С.І, директор Гайворонсьго МНВК
Визначаючи
сьогодні шляхи розвитку освітньої галузі «Технології» ми повинні виходити з
сучасного стану трудового навчання, зміст якого в загальноосвітніх навчальних
закладах складається з трудового навчання у 5-9 класах і 10-11 класах. На
трудове навчання відводиться по 1 годині у 5,6 і 9 класах та по 2 години – у 7–8 класах.
Трудове навчання
з 7 по 9 класи має характер допрофільної підготовки. Інструктивно-методичним
листом МОН України дозволено на базі міжшкільних навчально-виробничих
комбінатів (МНВК) здійснювати допрофільну підготовку у 8-9 класах за рахунок
годин на трудове навчання.
Учням 8-9 класів
загальноосвітніх навчальних закладів МНВК пропонують модель допрофільного
навчання, що базується на диференціації спецкурсів за вибором та факультативів
і вивченні профорієнтаційного курсу «Людина та світ професій». Система
допрофільної підготовки з усвідомленого вибору профілю навчання із залученням
МНВК забезпечує учням можливість змінювати один напрям на інший або поєднувати
їх у динамічних профільних групах, сформувати які в загальноосвітній, а особливо
в малокомплектній школі, майже неможливо. Така організація допрофільної
підготовки створює для учнів можливість обґрунтованого вибору профілю навчання
і пов’язаної з ним професійної діяльності.
Сучасне трудове
навчання учнів 10-11 класів (Рис. 1) може здійснюватися за універсальним профілем в обсязі 2 години на тиждень.
|
Рис. 1. Структура
трудового навчання учнів 10-11 класів.
Профільне навчання в Україні нині охоплює 66%
старшокласників. Профільне навчання за технологічним профілем посідає в країні
друге місце серед навчальних профілів, поступаючись лише природничо-математичному
профілю, хоча ще 5 років тому технологічний профіль був першим у цьому списку.
За технологічним профілем сьогодні навчається 128 тис. учнів старших класів [1, 5]. За наказом МОН України на
вивчення технологічного профілю відводиться 6 година на тиждень.
Соціологічні
опитування показують, що понад 70% учнівської молоді разом з атестатом про
загальну середню освіту бажають отримати і робітничу професію. Професійне навчання старшокласників в
сучасних умовах здійснюється за державними стандартами професійно-технічної
освіти, коли заклад освіти, МНВК отримують ліцензію на підготовку
кваліфікованих робітників і в межах годин технологічного профілю здійснюють
навчання певній професії. У країнах Євросоюзу розподіл за академічним та
професійним напрямами навчання в старшій середній школі складає від 28 до 70%.
В Україні найкращі області Херсонська, Київська мають показник охоплення
загальноосвітніх навчальних закладів професійним навчанням школярів до 30%.
Гірші показники – 4–6% мають Львівська, Донецька області.
У 10-х класах учні не тільки
технологічного профілю, а й усіх профілів навчання вивчають предмет
«Технології». Програма технологій має модульну структуру і складається з двох
частин – інваріантної та варіативної (Таблиця 1).
Таблиця
1
Загальний тематичний план програми
«Технології»
|
№
п/п
|
Назва модулів
|
Кількість годин
|
||
|
10 клас
|
11 клас
|
12 клас
|
||
|
1.
|
Базовий модуль
|
12
|
12
|
–
|
|
2.
|
Варіативний модуль
|
20
|
20
|
35
|
|
3.
|
Резерв часу
|
3
|
3
|
–
|
|
|
Всього
|
35
|
35
|
35
|
Основою 12-годинної інваріантної
складової у 10 та 11 класах є базовий модуль «Проектні технології у
перетворюючій діяльності людини», вивчення якого передбачає продовження
засвоєння методу проектів, основи якого учні вивчали на уроках трудового
навчання у 5-9 класах. Базовий модуль виступає як інструментарій реалізації
варіативної частини програми, зміст якої учитель добирає виходячи з
індивідуальних інтересів та здібностей учнів, матеріальних можливостей школи,
регіональних особливостей та виробничого оточення, в якому знаходиться
навчальний заклад. Варіативний модуль засвоюється старшокласниками через
проектну діяльність, результатом якої є творчий проект.
Рис.
2. Структура технологічного профілю навчання старшокласників
Загальнотехнологічне спрямування – це допрофесійне розширене
навчання за профілями «Деревообробка», «Металообробка», «Основи дизайну»,
«Швейна справа», «Будівництво та опоряджувальні роботи», «Технічне конструюваня
і моделювання» і ін. У цих напрямках інтегровані знання і вміння притаманні для
певних груп споріднених професій.
Професійне
спрямування передбачає підготовку учнів за робітничими професіями у межах технологічного
профілю. Актуальність такого виду спрямованості технологічного профілю навчання
засвідчує аналіз профільного навчання у старшій школі США, де всі профілі мають
виробниче спрямування, що є запорукою підготовки випускника до ринку праці,
готовності заробити на своє утримання і навчання. В наших найближчих сусідів у
Республіці Польща торік з 11686 функціонуючих шкіл для молоді, близько 60% мали
професійне спрямування.
Інженерно-технічне спрямування – це вузькоспеціалізований,
обмежений за кількістю учнів технічний напрям з підготовки старшокласників до
вступу до вищих навчальних закладів певного профілю. Сюди відносяться такі
спеціалізації «Матеріалознавство і технології конструкційних матеріалів»,
«Енергетика», «Комп’ютерна інженерія», «Легка промисловість», «Основи
телекомунікацій», «Агротехніка», «Технічна та комп’ютерна графіка».
У
загальноосвітніх навчальних закладах є категорія курсів за вибором, які
реалізуються за рахунок годин варіативної частини навчальних планів, що мають
також і інваріантну складову, до якої входить предмет «Трудове навчання». За
рахунок варіативних годин навчальних планів вивчаються курси за вибором. Учні
загальноосвітніх навчальних закладів разом з батьками вибирають курси за
вибором: допрофільні і профільні курси. На варіативну складову у 5-9 класах за
типовими навчальними планами для різних закладів відводиться від 0,5 до 5,5
годин на тиждень. Завдання допрофільних курсів – ознайомити учнів з напрямами
технологічного профілю та зорієнтувати школярів у виборі професії. І тут
потрібен не стільки психолог як профорієнтолог, який орієнтує учнів на
робітничі професії.
Включення до
навчальних планів шкіл обов’язкових занять за вибором (елективні курси),
професійних проб, а також психолого-педагогічна підтримка самовизначення учнів
є однією з умов організації допрофільної підготовки.. Виходячи з
профорієнтаційного значення курсів за вибором школи, їх зміст повинен бути
короткочасним, а кількість повинна бути достатньою для варіативного
ознайомлення учнів з особливостями можливих напрямків майбутнього профільного
навчання в старшій школі.
Курси за вибором школи можуть мати предметний,
міжпредметний і позапредметний характер. Найбільш економічними в умовах
становлення допрофільної підготовки учнів сучасної основної школи можуть бути
пропедевтичні по відношенню до профільних предметні курси у варіативній
складовій змісту базових загальноосвітніх шкільних предметів. Так, наприклад,
із п’яти розділів програми трудового навчання учнів 5-9 класів тільки два
перших є інваріантними, а решта є варіативними і можуть базуватися на тих
виробничих технологіях, які складатимуть у подальшому основу профільної
підготовки старшокласників. Такі курси у вигляді варіативних розділів програми
трудового навчання допомагатимуть учневі в обґрунтуванні майбутнього профілю
навчання, встановленню його можливостей в умовах навчання на підвищеному рівні
профільної школи. Варіативні (елективні) розділи розробляються
науково-методичними центрами, методистами, а також самими педагогами. В 90-х
роках в Україні вже були створені десятки різних орієнтовних тематичних планів
для учнів 8-9 класів, які можуть бути взяті сьогодні за основу при складанні
варіативних розділів програми трудового навчання [5].
Технологічної
освіта в умовах профільної школи забезпечує можливість учителя варіювати зміст
навчання у відповідності зі здібностями дитини. Проблема роботи вчителя зі
змістом освіти є провідним питанням сучасної особистісна орієнтованої
технологічної освіти. Така спрямованість професійно-педагогічної діяльності
вчителя технологій перетворює процес освіти з монолітного і незмінного в
варіативну, відкриту для оперативних змін, диференційовану сферу освітніх
послуг, у якій система жорстко
детермінованих навчальних дисциплін, по суті, нав’язувана учню і обмежуюча його
свободу вибору, замінюється свідомим (на підставі професійно виважених
консультацій) вибором школярем індивідуальної освітньої траєкторії у
відповідності з власними інтересами, здібностями і освітніми потребами.
Тому, сьогодні
особливої актуальності набуває підготовка вчителя технологій до здійснення
профільного технологічного навчання старшокласників, яке має на меті допомогу
учню у самостійному й усвідомленому виборі спрямованості технологічного
профільного навчання в старшій школі, у виявленні нахилів, здібностей,
інтересів і мотивів школярів.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Дятленко С. Міжшкільний навчально-виробничий комбінат – центр
підготовки до життя / С. Дятленко, Л. Шестаківський // Освіта України. – 14
серпня 2009. – № 59–60. – С. 5.
2.
Дятленко С. М. Підготовка учнів 8-9 класів до профільного
самовизначення у процесі професійної орієнтації / С. М. Дятленко // Наукові записки
Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. –
2007. – № 8. – С. 140–145.
3.
Книга вчителя трудового навчання (обслуговуючі види праці) :
Довідково-метдичне видання / Упоряд. Н. Б. Лосина, Б.М. Терещук. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС,
2006. – 608 с.
Корюненко М. Україна-Польща: неперервна освіта в
умовах полі культурності / Марія Корюненко // Освіта України. – 18 вересня
2009. – № 70. – С.
Немає коментарів:
Дописати коментар